Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскорбити

Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. Г. Барв. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКОРБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКОРБИТИ"
Барити, -рю, -риш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Н. п. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. ІІІ. 231.
Вихолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. вихолодитися, -джуся, -дишся, гл. Остывать, остыть. Конст. у.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17. 2) Рыбный заводъ.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКОРБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.