Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ.
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать.
2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Усе вбгав, що в мисці було.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.
