Відсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. відсістися, -сядуся, -дешся, гл. Отставать, отстать коркѣ у хлѣба. Хліб відсівся.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Засяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала.
Спиж, -жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. 3) Раст. Cornus sanguinea L.
Товщати, -щаю, -єш, гл.
1) Толстѣть.
2) Утолщаться.
