Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслона

Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. Н. Вол. у. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛОНА"
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.  
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Рудч. Ск. І. 85. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Посл. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс., Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.