Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Ум. вишничок.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Зябра, -бер, ж. мн.
1) Жабры.
2) Крючья в остях.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи).
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Уже він помазався паном. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
Угасати, -са́ю, -єш, сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Огонь не вгасає.