Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Неотеса, -си, об. Неуклюжій, неповоротливый, некрасивый человѣкъ. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Подивись на себе, неотесо! адже ж ти поганіший від...
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас.
2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле.
Припозвати Cм. припозивати.
