Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить.
Ми́ло II, нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Не бачила миленького, — і діло не мило. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. мило вітати. Любезно принимать. Ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш?
