Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскаба

Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАБА"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Гірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Задуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задохнуться. Такий сморід, що й задушитися можна. Дещо, 53.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ. Вх. Зн. 59.
Розлизати, -зку, -жеш, гл. Разлизать, слизать. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Штрикатися, -каюся, -єшся, гл. Колоть. Ном. № 13313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.