Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскаба

Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАБА"
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Опит, -ту, м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043.
Слина, -ни, ж. Слюна. Твої гроші роскотяться так, як слина. Чуб. V. 1135. Ум. слинка, сли́ночка. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.