Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Гладкий аж шкура тріщить. Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.
М'я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Панас до неї надиться та й надиться. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан?
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
Сусідка, -ки, ж.
1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко.
2) пт. Alauda cristata. Ум. сусідонька, сусідочка.
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
