Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслужчина

Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖЧИНА"
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Добрі́шати, -шаю, -єш, гл. Становиться добрѣе.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Пов'ялити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила. Чуб. V. 120.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.