Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ.
Виломити, -млю, -миш, гл.
1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист.
2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку.
Волос, -са, м.
1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. волосом світити. Быть дѣвицей. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок.
2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос.
3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий.
Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований.
2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія.
3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований.
4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити.
Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад.
2) Обрызгаться грязью.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися.
