Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Бійка.... насилу розборонили люде.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Улучно нар. Мѣтко.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Великий гріх учинився. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. У двері гавкнуло цуценя. Ум. цуценятко, цуценя́точко.
