Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. 2) Раст. Bromus mollis L. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець.
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ.
Нагляда́ти, -да́ю, -єш, гл. і. сов. в. нагля́діти и нагле́діти, -джу, -диш, гл. Насматривать, насмотрѣть, увидѣть. Здобич нагледівши певну, жде не діждеться поживи. Вона вже давно його нагляділа. — ii. сов. в. наглянути, -ну, -неш. а) Увидѣть, замѣтить. Тут не страшно, моє серце, — люде не наглянуть. б) — кого, що. Надзирать, присматривать, присмотрѣть (за кѣмъ, чѣмъ). Дітей наглянути. Пійдем, пообідавши, наглядати, як сіно скидатимуть. Боже!.. ти все бачиш, все знаєш... ти один наглядаєш над землею. в) — до кого. Заходить, зайти мимоходомъ, навѣдываться, навѣдаться.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти.
2) Согнать.
Сміло нар. Смѣло.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ.
