Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Відняти Cм. віднімати.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара.
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
