Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засльозити

Засльози́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛЬОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛЬОЗИТИ"
Голеча, -чі, ж. = голота.
Дре́во, -ва, с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Круп'янка, -ки, ж. Колбаса, начиненная кашей. Дайте ковбасу, я додому понесу; дайте круп'янку, пудкину пуд лавку. Чуб. III. 477.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц. Св. Л. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛЬОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.