Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Нечесаний, -а, -е. 1) Непричесанный.
2) нечесані панночки. Раст. Nigela damascena, дѣвица въ зелени.
Нечеть, -ті, ж. У товарищества овчинниковъ при дѣлежѣ ими овчинъ: кожа, оставшаяся безъ пары.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем.
2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна).
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
