Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ.
Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Відроблювати, -люю, -єш, гл. = відробляти.
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. 2) Минорный (въ музыкѣ). Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить.
Утомний, -а, -е. Утомительный.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.