Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл.
1) Перекалывать, переколоть, расколоть.
2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола.
Перепотіти, -тію, -єш, гл.
1) Перепотѣть.
2) Пропотѣть.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. Як припустив бігти, — утік. Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив.
Хрьопнутися, -нуся, -нешся, гл. = хропнутися.
