Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить.
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. Зневоляєш мене до того.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Розо.. Cм. розі...
