Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл.
1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде.
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Дризну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. . Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Пір'їна, -ни, ж. = пірина. Ум. пір'ї́нка.
Порозважати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и розважити, но во множествѣ.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
