Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засідати

Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. К. Іов. 61. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. Чуб. V. 133. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. Чуб. V. 345. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток. К. Досв. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСІДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСІДАТИ"
Бжола, -ли, ж. бжоляник, -ка, м. и пр. = бджола, бджоляник, и пр.
Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VІ. 151.
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Кип'ячий, -а, -е. Кипящій. Кланяється дяволу! Він тебе кип'ячою смолою напоїть. Шевч. 294. Потім ставлять тепломір у кип'ячу воду, то живе срібло піднімається вгору. Дещо.
Наора́ти Cм. наорювати.
Перетерти, -ся. Cм. перетирати, -ся.
Поодб.. Cм. повідб..
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся. 2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Г. Барв. 422. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш. Г. Барв. 334. 3) Способный, годный. До річей вона вдана. Г. Барв. 518. Він до всього вданий. Лебед. у. Ум. уданенький. Жінка його уданенька. Г. Барв. 506.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСІДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.