Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. Вітрець не віне́.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ.
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
