Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслужити

Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИТИ"
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Нестям, -му, м. = нестяма. Мир. ХРВ. 307.
Облатати, -ся. Cм. облатувати, -ся.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Перемокати, -ка́ю, -єш, сов. в. перемо́кти, -кну, -неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх. Грин. II. 154.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Пле́мня, -ня и -мени, с. = Пле́м'я. Одна дорога до отця, до матки, а друга дорога до роду, до племня. Грин. III. 594.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.