Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости.
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув.
Позаквічувати, -чую, -єш, гл. Убрать цвѣтами (во множествѣ). Коси позаплітувані і жовтими гвоздиками та барвінком позаквічувані.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Ум. проваллячко. Ув. проваллюка.
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.
