Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Ум. копитце.
Курах, -ха, м. = курій.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала.
