Ботя, -ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля.
Окопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы.
