Власне нар. Собственно, именно.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Надщербиться.
2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі.
