Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Як би той бондарь, що торік днив.
Заму́рзаний, -а, -е. Замусленный, испачканный. Замурзана така! сказано — дитина: чи їсть, чи п'є, то по грудях тече; а там мокре таке полізе на двір і бавиться в поросі. Киргизя замурзане.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком.
2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити.
Кровник, -ка́, м. Раст.
1) Hypericum quadrangulum.
2) = крівавник.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Розворушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. розворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Расшевеливаться, расшевелиться. Чого се ви розворушились, як бжоли?
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько.
Шмарити Cм. шмаряти.
