Боргувати, -гую, -єш, гл.
1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує.
2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить.
