Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
Зажи́рливо нар. Прожорливо.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно.
Палуба, -би, ж.
1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ.
2) Крыша улья.
3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ.
4) Дуплистый пень.
5) Пустота, впадина. Ум. палубна.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому.
