Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця.
Завго́дно нар. Угодно. Ізвертаєшся і чоловікомъ, і свинею, і к'пикою, і чим завгодно.
Кромка, -ки, ж. — хліба = окраєць хліба.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна.
Розстання, -ня, с. Разлука. Cм. розставання. Розстання з милим смерті ся рімнає. Хто був причиною розстання мого, щоб мій весь смуток упав на нього.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха.
Уланський, -а, -е. Уланскій.
Чугар, -ра, м. Тараканъ.
