Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл.
1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти.
2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево.
Прикліп, -лепу, м.
1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.
2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа.
Пугикати, -каю, -єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали.
Рідчати, рідшати, -шаю, -єш, гл. Рѣдѣть. Опівдні ярмарок почав рідшати, почали люде росходитись, поярмаркувавши.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
