Балюра, -ри, ж. = баюра. Через балюру стрибатиме. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Ум. білогруденький.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. На ласий шматочок найдеться куточок. 2) — на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ласий, як кіт на сало. До грошей я не дуже ласий. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького.
Небезпечно нар. Опасно.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив.
