Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ.
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає.
Повісняний, -а, -е. — не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати.
