Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскавучати

Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАВУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАВУЧАТИ"
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Кришка, -ки, ж. 1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого. Ном. № 981.
Переспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. переспіти, -спію, -єш, гл. Перезрѣвать, перезрѣть, переспѣть.
Петелька, -ки, ж. 1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКАВУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.