Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскавучати

Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАВУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАВУЧАТИ"
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. Угор. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. Вх. Уг. 253. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. О. 1862. І. 77. Ум. за́голо́вочок.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожер. К. МБ. X. 12.
Набрита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Нахвататься, набраться. Набритавсь довгів. Мнж. 186.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл. 1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились. 2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКАВУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.