Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі.
Поздоровшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться здоровѣе. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю.
Польгувати, -гую, -єш, гл. Давать льготу. Віри своєї християнської у поругу не подайте, жидівському шабашу не польгуйте.
Прихання, -ня, с. Фырканіе.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Ціновим ґудзем застебнувся.
