Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапнити

Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНИТИ"
Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе). Вх. Лем. 398.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Н. п.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.