Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валуша

Валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУША"
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Дої́тися, доюся, -їшся, гл. Доиться. Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доїлися. Ном. № 11577.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
Розчісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. розчеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расчесываться, расчесаться. Я змиюся і розчешуся. Мет. 76.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.