Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варка

Варка, -ки, ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКА"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей). Конст. у.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Калмичіння, -ня, с. Смачиваніе сноповъ въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Сплющий, -а, -е. Сонливый. Сплющий пес не угонишь зайця. Ном. № 7205.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Чудотворник, -ка, м. Книга, въ которой разсказаны чудеса святыхъ. Брат узяв чудотворник у руки та читав коло стола на голос, бо неня дуже любили слухати, як він читає. Федьк. Пов. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.