Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вар

Вар, -ру, м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАР"
Віддаха, -хи, об. Отдающій, отдающая. Будь узяха, будь і оддаха. Ном. № 10651.
Відслуговувати, -вую, -єш, сов. в. відслугувати, -гую, -єш, гл. Отслуживать, отслужить, отрабатывать, отработать.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл. 1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Схожий, -а, -е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. цюрка, цюрочка.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.