Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы.
Вимерзати, -заю, -єш, сов. в. вимерзти, ану, -неш, гл. Вымерзать, вымерзнуть.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака.
