Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валучня

Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки. Гол. IV. 498.
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.
Токан, -на, м. = мамалиґа. Вх. Зн. 70.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУЧНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.