Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валучня

Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Доберега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. доберегти́, -режу́, -же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотрѣть. Тепер уже доберегайте одно 'дного. Г. Барв. 515.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене. ЗОЮР. І. 10.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Розгавкатися, -каюся, -єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУЧНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.