Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность.
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. 2) Delphinium elatum L.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь.
Худібчина, -ни, ж. = худібка. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Занапастив худібчину через свою дівчину.
