Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валучня

Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУЧНЯ"
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється. Чуб. V. 68.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Потряхати, -ха́ю, -єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряхав-потряхав його, — так ні, він неживий був. Новомоск. у.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Тихісько нар. = тихісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУЧНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.