Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Милу́н, -на, м. 1) Возлюбленный, любовникъ. 2) Милый, любимецъ. Удала мама милуна (т. е. родила сына).
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.
