Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю.
Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла?
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл.
1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла.
2) Перестать бранить.
Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається.
Ріжниця, -ці, ж. Разница.
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Треба спасти жито, бо велике вже. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать.
