Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры.
Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться.
Умудрувати, -друю, -єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье.
