Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варакоба

Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАКОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАКОБА"
Бульбулькання, -ня, с. = булькання. О. 1862. VII. 72.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Обмакотижити, -жу, -жиш, гл. = обмакотирити. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Райце, -ця, с. яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне. Рудч. Ск. І. 144.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами. Шух. І. 37. Шух. І. 145.
Черевуга, -ги и черевуха, -хи, ж. Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. черевушка. Вх. Уг. 275. Cм. черевань, череванька, пукас.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРАКОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.