Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валющий

Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮЩИЙ"
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).  
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Прибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл. = прибірати, -ся.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Строчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. ЗЮЗО. І. 124.  
Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.