Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Гейкнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки.
Конотувати, -ту́ю, -єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. 3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
Прикручувати, -чую, -єш, сов. в. прикрутити, -кручу, -тиш, гл.
1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ткач прикручувати.
2) Привинчивать, привинтить.
3) Строго приказывать, приказать. Пійдіть гінця мені кликніте, до мене зараз щоб прийшов, глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шиньок та не зайшов.
4) Притѣснять, притѣснить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено.
Приспів, -ву, м. Припѣвъ.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.
