Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валка

Валка, -ки, ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Рудч. Чп. 32. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Мкр. Н. 22. Ум. валочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКА"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. МВ. ІІ. 63. Засипалась криниченька золотим піском. Чуб. V. 204.
Мля́вий, -а, -е. Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Левиц. І. Він дав мені знарошне серце мляве. К. Іов. 52.вода. Неосвѣжающая вода. Камен. у.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.