Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варитися

Варитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься. МВ. ІІ. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИСЯ"
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають. Черниг. у.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Макс. 105. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла. Чуб. ІІІ. 234.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Нализа́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Нализаться. Чим не наїсися, тим не налижешся. Ном. № 12117.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен. Грин. III. 676.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.