Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала?
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько.
Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.
