Бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать.
Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Зав́іт, -та и -ту, м. Завѣтъ. Ковчег завіта. А що, доню, пам'ятаєги мій завіт тобі?
Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив.
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Ум. окунець.
Пастушок, -шка, м.
1) Ум. отъ пастух.
2) = пасту́шка 2.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Як комашня пруть на Запорожжє. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух.
