Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують.
Зада́рь нар. = задар.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова.
Крадько, -ка, м. = крадій.
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл.
1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай.
2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Уплескатися, -щуся, -щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.
