Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валящий

Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯЩИЙ"
Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок. ЗЮЗО. І. 172.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Христосуватися, -суюся, -єшся, гл. = христосатися. Закон повеліває христосуватися зо всяким. Кв.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.