Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі.
2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild.
Мерковея, -веї, ж. Раст. Senecio jacobaea.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Потому нар.
1) = потім 1. Я потому піду. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна.
2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ).
