Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапнище

Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНИЩЕ"
Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный. Черном.
Кохастий, -а, -е. О растеніи: хорошо выросшее, хорошо вырощенное. Кохаєте зілля. Се як полемо в городі, то найдемо роскішне і кажемо: оце кохаєте. Полтав. г.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Кв. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. К. ЧР. 235. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серпанків вісім на намітки. Котл. Ен. VI. 43. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає. Чуб. V. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.