Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне».
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный.
Челядно нар.
1) Много женщинъ.
2) Много слугъ.
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Шпетна дорога.
