Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Ли́скавка, -ки, ж. 1) = блискавка. 2) Одно зерно блестящихъ бусъ, бусина блестящая.
Нірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нора.
2) = нирка.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Четверник, -ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Cм. трійник, п'ятерик и пр.
