Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валява

Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Александр. у. Валява жидів іде з школи. Залюбовск. Валявою йдуть люде. Чер. у. Снігу валява. О. 1861. V. 71. Такого валява риби. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯВА"
Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих. К. МБ. ІІ. 123.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Капелька, -ки, ж. 1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Ном. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Рудч. Ск. Капельку там було сиру. 2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ. Вас. 184.
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Тряснути, -ну, -неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.
Туманочок, -чку, м. Ум. отъ туман.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.