Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату.
Покупляти, -ля́ю, -єш, гл. = покупувати. У нашої да Ганночки в подолі мережки, покупляв їй да Яковко про свят день сережки.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Уділити Cм. уділяти.
Шкірений, -а, -е. = шкуратяний.
